Cтилі музики

Стиль музики Pop

Стиль музики Pop

Поп-музика (англ. Pop music, утворено від popular music - популярна музика) - один із сучасних музичних стилів, розрахований на широку публіку, елемент масової культури. До поп-музики відносяться такі течії, як латина, європоп, диско, денс та ін.

Розвиток популярної музики

Розвиток поп-музики відбувався паралельно з розвитком інших жанрів, тому часто поп-музика формувалася під їх впливом. У 1950-1960-і рр. широкого поширення набула традиційна поп-музика (traditional pop). Композиції виконувались солістом на тлі акомпанементу. У США традиційний поп зазнав впливу джазу - можна навести як приклад творчість Френка Сінатри. У Франції, а також в СРСР він був тісно пов'язаний з шансоном. Цей напрямок в СРСР було відомо під назвою естрадної музики, а найвідомішими виконавцями були Леонід Утьосов, Марк Бернес, Клавдія Шульженко та ін.

1970-і рр. - це період неймовірного тріумфу поп-музики, що пов'язано з виникненням стилю диско (євродиско) і появою на сцені таких колективів, як Boney M, ABBA, Dschinghis Khan і ін. З цього часу танцювальна музика (денс) в рамках стилю поп стає головною на танцювальних майданчиках, витіснивши рок-н-рол.

Виникнення в 1980-і рр. музичних ТВ-каналів, а саме MTV, стало поштовхом до зростання популярності відеокліпів. На американській сцені з'явилися такі знакові в поп-музиці фігури, як Мадонна і Прінс. На стиль поп продовжують впливати інші напрямки - хіп-хоп, ритм-енд-блюз, соул. Зокрема, соул, що зародився в 1950-х рр. і що існував до 1980-х рр. в основному в афроамериканському середовищі, став одним з найбільш значущих напрямів в рамках сучасного поп-стилю завдяки таким виконавцям, як Рей Чарльз, Стіві Уандер і Уїтні Х'юстон. У 1990-2000-х рр. в просторі поп-музики виникає ще одна течія - рейв (електронна танцювальна музика)

Особливості поп-музики

Музика в стилі поп відрізняється відносною простотою інструментальної складової, ритмічністю, чітким акцентуванням вокальної частини. Виражена ритмічна структура має важливе значення в поп-музиці, оскільки багато композицій створюються для танців.

Найбільш поширений формат музичної композиції в стилі поп - пісня, яка вибудовується за стандартною схемою, тобто з чергуванням куплета і приспіву. Пісня повинна бути досить простою для сприйняття і запам'ятовування, тому зазвичай використовуються легкі, ритмічні мелодії. Однак ключову роль в поп-музиці грає не мелодія, а вокал. Музиканти, що акомпанують виконавцю пісні, зазвичай, не виступають ні в якості співавторів композицій, ні в якості лідерів поп-колективу, функція акомпанементу більшою мірою залишається фоновою.

Поп-музика є досить консервативним напрямком, що відбиває швидше сучасну кон'юнктуру музичного ринку, ніж більш прогресивні тенденції. Це обумовлено перш за все її комерційною спрямованістю: як відомо, поп-музика орієнтована на масового слухача, а не на вузьке коло поціновувачів.